Розповідні речення


Характерні ознаки

Містять інформацію, повідомлення, стверджують або заперечують певний факт, наявність чи відсутність якоїсь ознаки, властивості тощо. Поділяються на два різновиди:

а) стверджувальні;

б) заперечні.

Речення, в яких стверджується факт, подія, зв'язок між предметами та їхніми ознаками в реальній дійсності, називаються стверджувальними, якщо ж заперечується такий зв'язок, - заперечними. Наприклад:

1. Важко слухатись рівного собі (Народна творчість). - Стверджувальне речення.

2. Дівчина не одривала очей од берега. - Загальнозаперечне речення.

Формальні ознаки

Присудок (або головний член односкладного речення) виражається дієсловом дійсного способу (рідше - у формах наказового чи умовного способів), а також іменником (прикметником, займенником) у поєднанні зі зв'язкою.

Заперечні речення поділяються на:

а) загально-заперечні;

б) частково-заперечні.

Інтонація

Оформляються розповідною інтонацією, яка характеризується поступовим підвищенням голосу від початку речення і зниженням голосу в кінці речення, тобто її малюнок висхідно-спадний. Тон підвищується на одному з членів речення, який логічно виділяють у повідомленні.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |