Дієслово


Спосіб дієслова

Спосіб дієслова вказує на характер віднесеності дії до дійсності: як реальної чи нереальної. Дієслова можуть уживатися в дійсному, умовному та наказовому способах.

Дійсний спосіб означає реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься: любив, люблю, любитиму, полюбили. Дієслова дійсного способу змінюються за часами, числами, особами, а також за родами (в минулому часі).

Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов, або бажану: сказав би, спало б. Дієслова умовного способу форм часу не мають, змінюються за числами, а в однині - за родами. Умовний спосіб твориться додаванням до дієслів минулого часу частки б (би), яка пишеться окремо: майстрував би, вишивала б.

Наказовий спосіб дієслова означає наказ, прохання, побажання, пораду, заклик до виконання дії: прилинь, знайди, хай світить, ходімо. Дієслова наказового способу також не мають часових форм, змінюються за числами та особами: в однині мають просту форму 2-ї (ти), а в множині 1-ї (ми) і 2-ї (ви) особи:

Однина:

1. ос -

2 ос. - грай, співай, глянь, скажи.

Множина:

1 ос. - граймо, співаймо, гляньмо, скажімо

2 ос. - грайте, співайте, гляньте, скажіть. Складена форма 1-ї особи однини та 3-ї особи однини та множини твориться поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу дійсного способу з частками хай, нехай: хай заграю, хай продовжує, хай малюють.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |