Аналіз "До Основ'яненка"


Автор: Т. Шевченко

Рік: 1839

Літературний рід: лірика

Жанр: послання

Вид лірики: громадянська лірика

Провідні мотиви: захоплення історичним минулим України; утвердження думки про безсмертя рідного народу; Україна ще стане суверенною державою.

Віршовий розмір: ямб

Сюжет:

Експозиція: розповідається про спустошення Запорозької Січі.

Зав’язка: роздуми про славу, здобуту козаками, у той час, коли вони захищали свій рідний край.

Кульмінація: Шевченко звертається до Основ’яненка і просить, щоб той уславляв героїчне минуле України, яке потрібно пам’ятати і шанувати.

Розв’язка: Т. Шевченко, перебуваючи на чужині, сумує за рідною землею

Після ліквідації Запорізької Січі ті козаки, хто не захотів прийняти протекторат Туреччини, осіли між Дністром і Південним Бугом. У 1788 році з них було сформовано Чорноморське козацьке військо, яке потім перевели на правий берег Кубані. Активно допомагав у формуванні цього війська запорозький полковник Антін Головатий, обраний кошовим отаманом. А. Головатий приятелював із сім’єю Федора Квітки, там йому надавали усіляку підтримку. Тож у 1839 р. у журналі «Отечественные записки» з’явився нарис під назвою "Головатий", написаний Г. Квіткою-Основ’яненком. Цей нарис дуже вразив Тараса Шевченка, він збирався намалювати портрет А. Головатого, навіть зробив ескіз. А до автора Шевченко звернувся у посланні "До Основ’яненка".

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |