Аналіз "Гімн"


"Гімн"

Автор: Іван Франко

Збірка: "З вершин і низин", розділ ''De Profundis''

Рік: 1880

Літературний рід: лірика

Жанр: гімн або вірш-алегорія

Провідний мотив: безсмертний волелюбний дух народу бореться за свободу, темним силам не подолати цей дух.

Віршовий розмір: чотиристопний хорей з пірихієм

Римування: суміжне

"Гімн" був програмою для покоління "молодої України". Вірш - це гімн безсмертному волелюбному духу, який є силою, що "тіло рве до бою,/Рве за поступ, щастя й волю." Поезію проймає загальнолюдський пафос: на своєму прапорі каменярі несуть вільну думку, науку і волю. Символічного значення набуває й ліричний герой, який уособлює могутнього архангела, месію, пророка, поета. Він постає перед нами вічним мандрівником, який ходить світом і пробуджує в людях бунтівний дух проти кривди і незгоди. Вірш покладений на музику Миколою Лисенком.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |