Князювання Данила Романовича


Спадкоємцями Романа були два малолітні сини, Данило і Василько; іх опікункою і регенткою була Романова вдова. У справи Галицько-Волинської держави почали втручатися сусідні держави, Польща й Угорщина, і так настав період сорокарічної громадянської війни (1205 - 1245 рр.).

1211 р. - галицьки бояри під час однієї з усобиць виганяють княгиню Анну Романову з синами з Галича, а самі правлять від імені малолітнього князя Данила Романовича. Княгиня Анна Романова разом с синами Данилом і Васильком перебували у вигнанні в Угорщині.

1223 р. - князь Данило Галицький збудував місто Холм, нову столицю держави, і перевів туди єпископат. Разом з іншими руськими князями Данило Галицький брав участь у битві з монголами на Калці.

1238 р. - Данило здобув галицький престол. Навесні 1238 р. Данило розгромив тевтонських лицарів під Дорогичином.

1239 р. - Данило Галицький оволодів Волинню, Києвом, посадив у Києві свого намісника воєводу Дмитра, став великим князем Київським.

Проте поширити свою владу на всю Галичину він зміг після перемоги в битві під Ярославом у 1245 р. над об'єднаним військом чернігівського князя Ростислава, угорського короля та його союзників.

1241 р. - Вдруге напали монголи. Здобувши Київ, татари пішли на Волинь і Галичину. Монгольські руїна спіткала тільки найбільші міста й оселі при тих шляхах, якими вони проходили, - зрештою, край доволі скоро приходив до ладу. Але небезпека нового нападу тривала. Данило мусив визнати себе васалом хана.

Данило свою залежність від хана вважав політичною хитрістю, вимушеним компромісом, що давав йому мир, - але вживав усіх заходів, щоб визволитися з монгольського ярма. Щоб заручитися допомогою папи римського, який мав великі впливи в європейській політиці, Данило погодився на церковну унію з Римом. Папа прислав Данилові "вінець королівства", королівську корону.

1253 р. - Відбулася коронація в Дорогичині над Бугом.

Але ці зв'язки із Заходом не принесли реальних успіхів: ні папа римський, ні князі не спромоглися на воєнну допомогу для поневоленої Східної Європи. Данило міг розраховувати тільки на власні сили.

Кінець 1254 р. - Данило Галицький перейшов у наступ проти військ Куремси, який намагався окупувати Галицьке пониззя. Унаслідок рішучих дій князю вдалося відвоювати в кочівників землі вздовж Південного Бугу, Случі та Тетерева. До його планів уходило визволення Києва, але саме в цей час литовський князь Міндовг розриває укладений 1254 р. військовий союз, який було скріплено заручинами сина Данила - Шварно та дочки Міндовга. Це різко змінює ситуацію - протягом 1255 - 1256 рр. безперервно триває протистояння з Литвою.

1258 р. - Змінивши слабкого Куремсу на досвідченого Бурундая, якого літописець називає "безбожним, лихим, окаянним", Орда розпочала новий масований наступ. Не маючи сил для протидії, Данило Галицький під тиском вимог Бурундая був змушений віддати наказ про знищення укріплень Володимира, Львова, Луцька, Кременця, Данилова та інших міст. Збереглися лише оборонні споруди неприступного Холму.

1264 р. - Після тяжкої хвороби Данило Галицький помер. У Галичині князем став Лев, син Данила Галицького.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |