Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа


На початку 1990-х рр. економіка незалежної України опинилася у важкому стані:

  • спад промислового й сільськогосподарського виробництва;
  • розвал фінансової системи;
  • інфляція;
  • розрив традиційних економічних зв'зків із колишніми республіками СРСР;
  • падіння життєвого рівня населення.

Українським урядам довелось вирішувати відразу декілька завдань:

  • виведення економіки з кризи;
  • здійснення соціально-економічних реформ;
  • проведення структурної перебудови економіки;
  • включення економіки України у світове господарство.

У першій половині 1990-х рр. реформи не дали відчутних результатів:

  • спад промислового й сільськогосподарського виробництва продовжувався;
  • валовий національний продукт скоротився на 44%;
  • національний дохід скоротився на 54%;
  • приватизація державної власності відбувалася повільно;
  • енергетична криза призвела до перебоїв із постачанням електроенергії;
  • темпи інфляції були найвищими у світі (гіперінфляція);
  • за межою бідності опинилося 64% населення.

У другій половині 1990-х рр. економіка поступово почала виходити з кризи:

  • введення національної валюти - гривні (1997 р.);
  • поетапна лібералізація цін;
  • децентралізація управляння економікою;
  • структурна перебудова виробництва;
  • створення ринкової економіки.

У 1999 році Україна вперше за роки незалежності завершила рік із позитивними показниками соціально-економічного розвитку.

У 1999 - 2000 рр. в економіці України настала стабілізація, а з 2001 року почалося поступове економічне зростання.

Причини економічного зростання:

  • відновлення частини економічних зв'язків із країнами СНД;
  • роздержавлення й приватизація підприємств;
  • реформа сільського господарства;
  • стабілізація фінансової системи;
  • залучення іноземних інвестицій.

Однак економічна ситуація залишається складною. Забезпечення ефективного функціонування економіки потребує подальшого проведення реформ:

  • забезпечення стабільного зростання виробництва;
  • структурна перебудова економіки;
  • переорієнтація економіки на виробництво високотехнологічної продукції;
  • модернізація виробництва;
  • нормалізація політики оподаткування;
  • розвиток малого і середнього бізнесу;
  • створення сприятливих умов для іноземних інвестицій;
  • забезпечення європейської і євроатлантичної інтеграції;
  • вступ України до Європейського Союзу (ЄС);
  • забезпечення зростання життєвого рівня населення.
 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |