Зміни у господарстві України в період "відлиги"


Для сільського господарства України в період "відлиги" характерні такі явища та процеси:

  • укрупнення, а потім розукрупнення колгоспів;
  • проблема "неперспективних сіл";
  • реорганізація МТС в РТС, продаж їхньої техніки колгоспам;
  • необґрунтоване розширення посівів кукурудзи;
  • перехід на нову систему оплати праці колгоспників;
  • обмеження розмірів присадибного господарства колгоспників;
  • фактична заборона утримання худоби у приміській зоні.

Особливості розвитку промисловості УРСР за доби "відлиги":

  • озміщення невеликої кількості підприємств ВПК безпосередньо в Україні;
  • провідна галузь - електроенергетика (спорудження Сімферопольської, Придніпровської та ін. ДРЕС, Каховської, Кременчуцької та Дніпродзержинської ГЕС);
  • розбудова потужних газових родовищ (Шебелинське родовище в Харківській області, Радченківське - у Полтавській);
  • спорудження киснево-конвертерних цехів;
  • прискорена хімізація країни (залучення додаткових асигнувань на розвиток хімічної промисловості);
  • децентралізація управління промисловістю через створення раднаргоспів (заміна галузевого принципу управління промисловістю на територіальний).

Економічна політика у добу "відлиги" полягала у:

  • скороченні фонду нагромадження задля проведення активної соціальної політики;
  • зміні акцентів у розвитку оборонного потенціалу (скорочення чисельності армії, розвиток ракетно-ядерної зброї, космічної програми);
  • закупівлі новітньої техніки закордоном.

В економічній сфері в роки "відлиги" Україні розширили права у:

  • формуванні свого бюджету;
  • питаннях матеріально-технічного постачання;
  • питаннях збуту продукції.
 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |