Українські землі у складі Польщі


Українські землі під владою Польщі:

  • Східна Галичина (Львівське, Тернопільське і Станіславське воєводства)
  • Західна Волинь і Західне Полісся (Волинське і Поліське воєводства) - перейшли до Польщі після радянсько-польської війни.
  • Холмщина і Підляшшя (Люблінське воєводство)
  • Паризька конференція 1919 р. дала дозвіл на тимчасову окупацію Польщею Східної Галичини.
  • 14 березня 1923 р. - Рада послів великих держав визнала Східну Галичину частиною Польщі.
  • Ризький мир 1921 р. - до складу Польщі увійшли інші західноукраїнські землі.

Денаціоналізація українського населення:

  • Прагнення до асиміляції, польські колоністи - осадники.
  • Керівниками органів місцевого самоврядування призначалися лише поляки.
  • Не надання українцям посад в державних установах, офіцерських посад в армії, таємних службах.
  • Українські імена та прізвища замінюються на польські.
  • Витіснення української мови з усіх державних і муніципальних установ польською.
  • 1920 р. - офіційно запропоновано для українських земель назву "Східна Малопольща".
  • Гальмування розвитку народної освіти, закриття шкіл.
  • Введення "кресового" закону (про утраквістичну, або двомовну, школу).
  • Учителі - поляки.
  • Введення відсоткової норми прийому до вузів молоді української національності.

Опір українців польській політиці:

  • 1921 р. - виникнення у Львові Таємного університету (працював до 1925 р.).
  • На галицьких землях діяло просвітянське товариство "Рідна школа".
  • Тривала діяльність осередків товариства "Просвіта".
  • Продовжувало роботу Наукове товариство ім. Т. Шевченко (до нього входили В. Гнатюк, В. Щурат та інші).

Характер промисловості:

  • Розділення Польщі на дві території - Польщу "А" (корінні польські землі) і Польщу "Б" (західноукраїнські та західнобілоруські землі).
  • Гальмування промислового будівництва у Польщі "Б".
  • Обмеження видачі дозволу на відкриття промислових підприємств у Польщі "Б".
  • Обмеження зв'язків Польщі "Б" з ринками Польщі "А" (високі залізничні тарифи).

Українська кооперація:

  • кредитні спілки - "Центробанк";
  • споживчі і торгові спілки - "Центросоюз";
  • молочні кооперативи - "Маслосоюз";
  • міська торгівля - спілка "Народна торгівля".

Польські власті штучно стримували розвиток української кооперації (надавалися пільги польським кооперативам, обмежувалася діяльність українських другорядними господарськими сферами).

Аграрні відносини:

  • 1919 р. - польським сеймом схвалено "Основи земельної реформи" (мала шовіністичний характер)
  • Мета реформи: підкорити селянство та колонізувати край вихідцями з корінних польських земель

Становище українського населення:

  • Безробіття;
  • Робочий день до 10 і більше годин;
  • Зменшення заробітної плати;
  • Велика кількість нещасних випадків на виробництві;
  • Використання дитячої та жіночої праці;
  • Епідемії тифу, дизентерії та скарлатини.

Еміграційний та колонізаційний процеси:

  • Великий еміграційний потік українців до інших країн (Східна Галичина - 190 тис. чол; Західна Волинь і Західне Полісся - 50 тис. чол за 1919 -1939 рр.)
  • Інтенсивне заселення краю іноземцями
  • Збільшення частки неукраїнського населення у містах (у Львові лише 16, 2 % у 1939 р.)

Релігійне життя:

  • Українське населення: православне та греко-католицьке;
  • Переслідування православних українців (окатоличення);
  • Розгорнулося масове навертання українців до римсько-католицької віри;
  • Митрополит греко-католицької церкви - Андрей Шептицький;
  • 1925 р. - конкордат (угода) між Ватиканом і польським урядом, яка захищала права греко-католиків;
  • Репресії щодо віруючих греко-католицької церкви.
 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |