Ідеологізація суспільного життя, культ особи


1929 рік - рік "великого перелому" - став роком остаточної перемоги Й. Сталіна в боротьбі за владу й початку утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР. З політичної арени були усунуті соратники В. Леніна Л. Троцький, Г. Зинов'єв, М. Бухарін, Л. Каменєв, М. Томський, А. Риков.

Головним змістом громадсько-політичного життя в УСРР у 1930-ті роки стало утвердження тоталітарного режиму.

Ознаки тоталітарного режиму:

  • культ особи Сталіна;
  • панування однопартійної системи (ВКП(б) - КП(б)У);
  • зрощування партійного й державного апарату;
  • повний контроль держави над суспільним життям;
  • створення розгалуженого репресивного апарату;
  • здійснення масових репресій проти населення.

Реорганізація репресивних органів передбачала:

  • створення Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС);
  • організацію концтаборів на чолі з Головним управлінням таборів (ГУЛАГ);
  • створення Особливої наради для спрощення судочинства при покаранні "ворогів народу";
  • застосування фізичних методів тиску до арештованих;
  • застосування найвищої міри покарання одразу після оголошення вироку.

Наступним кроком на шляху до утвердження тоталітарного режиму стало прийняття "сталінської" Конституції СРСР (1936 р.) і Конституції Української РСР (1937 р.), які мали закріпити "перемогу соціалізму".

Переважна більшість положень нової Конституції СРСР формально мала демократичний характер:

  • рівноправність усіх радянських республік СРСР;
  • право виходу республік зі складу СРСР;
  • формування органів державної ввлади шляхом виборів;
  • проголошення прав і свобод громадян.

Вищими органами державної влади проголошувалися Верховна Рада УРСР (орган законодавчої влади) і Рада народних комісарів УРСР (орган виконавчої влади), місцевими органами влади - Рада депутатів трудящих.

Але реальне життя перекреслювало демократичні положення Конституції. Насправді СРСР залишався надцентралізованою унітарною державою, у якій союзні республіки, у тому числі Україна , не мали самостійності. Центральне місце в політичній системі посідала Комуністична партія, від імені якої здійснювалося керівництво політичним, економічним і духовним життям радянського суспільства.

Провідниками політики сталінізму в Україні стали перші секретарі ЦК КП(б)У Л. Каганович (1925 - 1928 рр.), С. Косіор (1928 - 1938 рр.), М. Хрущов (1938 - 1947 рр.), другий секретар ЦК КП(б)У і секретар Харківського обкому партії П. Постишев.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |