Прихід до влади Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії


У серпні 1918 року в умовах кризи гетьманату представники УСДРП, УПСР, УПОФ заснували Український національний союз (УНС), який 14 листопада 1918 р. створив Директорію УНР на чолі з В. Винниченком для організації антигетьманського повстання й відновлення УНР.

Війська Директорії почали наступ з Білої Церкви на Київ і розгромили гетьманські війська під Мотовилівкою.

14 грудня 1918 року гетьман П. Скоропадський зрікся влади й емігрував до Німеччини. Уся повнота влади в Україні перейшла до Директорії УНР.

Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс Директорії

Створення державного апарату

  • Відновлення УНР.
  • Створення органів законодавчої (Трудовий конгрес) і виконавчої (Рада Міністрів на чолі з В. Чеховським) влади.
  • Розбудова органів місцевої влади (трудові ради селян, робітників, інтелігенції).
  • Проголошення Акта злуки (об'єднання) УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.).

Політика в сільському господарстві, промисловості, культурі

  • Скасування приватної власності на землю й передача її селянам.
  • Відновлення 8-годинного робочого дня.
  • Відновлення робочого контролю на підприємствах.
  • Уведення в обіг української грошової одиниці - гривні.

Зовнішня політика

  • Ведення війни з Радянською Росією (грудень 1918 - квітень 1919 р.) і Польщею (листопад 1918 - липень 1919 р.).
  • Установлення міжнародних зв'язків з Голландією, Чехословаччиною, Угорщиною, Італією.
  • Прагнення встановити дипломатичні відносини з країнами Антанти.
  • Участь у роботі Паризької мирної конференції (18 січня - 28 червня 1919 р.).

Відсутність ефективного державного апарату, суперечлива внутрішня та зовнішня політика ослабили соціальну опору Директорії (робітники, інтелігенція, селяни), чим скористалася радянська Росія, захопивши територію УНР. Офіційно Директорія була ліквідована указом С. Петлюри 20 листопада 1920 року.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |