Економічний розвиток західноукраїнських земель XVIII — поч. XIX ст. Соціальні рухи


Західноукраїнські землі були відсталими аграрними регіонами Австрійської імперії. Основною галуззю господарства залишалося сільськогосподарське виробництво, у якому була зайнята переважна більшість населення. Землі належали поміщикам, в Закарпатті - угорським, в Буковині - румунським, в Галіції - польським. Селянські наділи катастрофічно зменшувалися, зростало число безземельних селян, збільшувалися селянські повинності (оброк, панщина).

Промисловість перебувала у застої (тривалому), розвивалися другорядні галузі (тютюнова, залізорудна, соляна, лісова, шкіряна, текстильна). Ремісничо-мануфактурне виробництво не витримувало конкуренції з чеською та німецькою фабрично-заводською промисловістю.

Економічна відсталість західноукраїнських земель в умовах панування кріпосницької системи призвела до погіршення стану значної частини населення й посилення соціальної напруженості.

1810 - 1825 рр. - поширився рух опришків під керівництвом Мирона Штолюка у Прикарпатті.

1810 - 1815 рр., 1831 р. - "холерні бунти" у Закарпатті, приводом стали обмеження, введені у зв'язку з епідемією холери.

1843 - 1844 рр. - спалахнуло селянське повстання на чолі з Лук'яном Кобилицею в буковині.

1846 р. - селянські повстання в Галичині.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |