Розвиток літератури, мистецтва


Формування нової української літератури було пов'язане з творчістю:

  • Івана Котляревського ("Енеїда", "Наталка-Полтавка");
  • Григорія Квітки-Основ'яненки ("Сватання на Гончарівці");
  • Тараса Шевченка ("Кобзар", "Заповіт");
  • Миколи Гоголя ("Тарас Бульба", "Ревізор");
  • байкарів Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки.

Поширеними видами культурної діяльності стали збирання й публікація фольклорних творів представниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким (альманах "Русалка Дністрова"), Миколою Маркевичем ("Малоросійські пісні", "Українські народні пісні", "Збірка українських пісень").

Започаткувався національний український професійний театр в Харкові (режисер - Г. Квітка-Основ'яненко) та Полтаві (режисер - І. Котляревський), де у складі театральної трупи був актор Михайло Щепкін. У професійних театрах ставили п'єси західноєвропейських, російських та українських авторів.

Видатні представники музичного мистецтва

  • Йосип Вітвицький (музичний твір "Україна").
  • Михайло Вербицький (хори "Заповіт", "Поклін").
  • Семен Гулак-Артемовський (опера "Запорожець за Дунаєм").

Відомі кобзарі (виконували історичні пісні та думи)

  • Андрій Шут.
  • Іван Крюковський.
  • Остап Вересай.

Найвідоміші пам'ятники архітектури

  • Одеський оперний театр (архітектор Ж. Тома де Томон).
  • Потьомкінські сходи до Чорного моря в Одесі (архітектор Боффо).
  • Воронцовський палац в Одесі (архітектор Боффо).
  • Успенський собор у Харкові (архітектори О. Тон і Є. Васильєв).
  • Київський університет (архітектор В. Беретті).

Створювалися декоративно-пейзажні парки в Умані ("Софіївка"), Білій Церкві ("Олександрія").

Значний внесок у розвиток портретного й пейзажного живопису внесли художники:

  • Василь Тропінін ("Портрет українця");
  • Тарас Шевченко (серія офортів "Мальовнича Україна");
  • Іван Сошенко ("Жіночий портрет").
 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |