Розвиток науки, освіти, культури


Наприкінці XVIII ст. більшість українських земель опинилися під владою Росії, політика якої стала визначальною для розвитку української культури. Відтік видатних українських учених і письменників до Москви та Петербурга, вивезення рідкісних книг та історичних пам'яток, посилення впливу російської культури негативно вплинули на українське духовне життя. Розвитку української культури сприяли посиленний інтерес до історії козацтва (козацькі літописи, козацьке бароко), вплив ідеї західноєвропейського Просвітництва.

Головним осередком науки, освіти й мистецтва залишалася Києво-Могилянська академія, у якій вивчали українську, церковнослов'янську, латинську, грецьку й польську мови, літературу, географію, історію, філософію, медицину, математику. Академія давала студентам музичну й художню освіту, сприяла розвитку української літератури, музики, театру.

В академії навчалися вчені Ф. Прокопович, Д. Самойлович, літописці Г. Граб'янка, С. Величко, композитори М. Березовський, А. Ведель, поети Г. Сковорода, Л. Баранович, архітектор І. Григорович-Барський. Її вихованцями були гетьмани України І. Виговський, П. Дорошенко, І. Мазепа, П. Орлик, Д. Апостол та ін.

Наука

  • Розвивалися медичні знання. Епідеміологи Д. Самойлович і Є. Мухін запровадили віспощеплення, розробили запобіжні засоби боротьби з холерою.
  • У розвиток філософії видатний внесок зробив Г. Сковорода, який утілював свої ідеї не тільки у філософських трактатах, а й у мистецькій формі - у віршах і байках ("Байки харківські", "Сад божественних пісень").

Освіта

  • Початкову освіту надавали початкові й народні училища.
  • Повну середню освіту надавали гімназії та колегіуми - Харківський, Чернігівський, Переяславський.
  • Вищу освіту надавали Києво-Могилянська академія й Львівський університет.

Література

  • Разом зі стилем бароко з'явилися елементи реалізму й класицизму, поширилося використання народної розмовної мови.
  • Справжнім літературним явищем стали твори І. Котляревського "Енеїда" (1798 р.), В. Григоровича-Барського "Мандри".

Театр

  • Почав занепадати шкільний театр, інтермедії перетворилися на самостійні комедійні п'єси, відтіснивши на другий план шкільну драму.
  • З'явилися аматорські й кріпацькі театри.
  • !798 р. - У Харкові виник перший професійний театр із постійною трупою.

Музика

  • Розвивалося музичне народне мистецтво, розпочалася обробка народних пісень ("Ой під вишнею, під черешнею", "Їхав козак за Дунай").
  • При академіях і колегіумах існували музичні школи, звідки вийшли композитори М. Березовський (опера "Демофонт", А. Ведель (хорові концерти), Д. Бортнянський (опери "Алкід", "Креонт").

Архітектура

  • Поширилося мистецтво європейського бароко (Собор св. Юра у Львові, Андріївська церква в Києві, Покровський собор у Харкові).
  • З'явилися споруди з елементами класицизму (палац К. Розумовського в Батурині).
  • Видатними архітекторами були І. Григорович-Барський (надбрамна церква Кирилівського монастиря, Покровська церква в Києві), Степан Ковнір (корпус Києво-Печерської лаври), Я. Погребняк (дерев'яний собор у Самарі).

Скульптура

  • Поширення набуло декоративне різблення й ліплення, яке прикрашало стіни архітектурних споруд.
  • Видатним скульптором був Й. Пінзель, автор скульптурного оформлення Собору св. Юра у Львові (скульптури святих Афанасія й Льва, композиція Св. Юрій змієборець).

Живопис

  • Провідним жанром залишався релігійний (розписи палаців, храмів, громадських споруд).
  • Розвивався світський портретний живопис (портрети козацької старшини, заможних міщан).
  • Видатними художниками були О. Антропов, Г. Левицький-Ніс, Д. Левицький (розписи Андріївської церкви), В. Боровиковський (портрет полтавського бургомістра П. Руденка).
 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |