Південна Україна. Ліквідація Запорозької січі


У першій половині XVIII ст. територія Південної України залишалися під владою Османської імперії та її васала Кримського ханства. Після зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі (1709 р.) запорожці переселилися на територію Кримського ханства і з дозволу хана заснували Кам'янську (1709 р.), а згодом Олешківську Січ (1711 р.).

1734 р. - російський уряд дозволив січовикам повернутися на Запорожжя, де вони заклали Нову Січ на берегах р. Підпільної. Територія Підпільненської Січі поділялася на паланки (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.), кожна з яких мала власний адміністративний апарат (писар, полковник, суддя, осавул, отамани слобід)), що обирався паланковою радою.

Господарську діяльність козаки здійснювали в зимівниках - великих господарствах, де займалися городництвом, рільництвом, садівництвом, скотарством, рибальством, мисливством, ремеслами, торгівлею (з Кримським ханством, Туреччиною, Російською імперією, Річчю Посполитою).

Демократичний устрій Запорозької Січі, зростання економічної могутності Запорожжя й відсутність там кріпацтва непокоїли царський уряд. У 1768 - 1774 рр. відбулася російсько-турецька війна, унаслідок якої Росія здобула вихід до Чорного моря. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором до Росії відійшли територія між Дніпром і Південним Бугом, Азов і частина Керченського півостріва. Завершення російсько-турецької війни прискорило ліквідацію козацького устрою на Запорожжі.

1775 р. - Російські війська під командуванням генерала П. Текеля за наказом імператриці Катерини II зруйнували Запорозьку Січ, вивезли клейноди й архів, відправили на заслання на Соловки останнього кошового отамана Петра Калнишевського. З ліквідацією Запорозької Січі завершилася козацька доба в історіїї України. Частина запорозьких козаків переселилася на територію Османської імперії й заснувала у гирлі р. Дунаю Задунайську Січ.

1783 р. - Катерина II підписала указ про включення Криму до складу Російської імперії, що призвело до російсько-турецької війни 1787 - 1791 рр. За Яським мирним договором до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а Туреччина остаточно визнала приєднання Криму до Росії.

Ліквідація Запорозької Січі та приєднання Криму сприяли колонізації Південної України. Царський уряд роздавав землі дворянам, залучав до колонізації українців із Правобережжя та Лівобережжя, а також іноземних переселенців (німців, сербів). На нових землях, які отримали назву Новоросія, було засновано міста Херсон, Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Севастополь. Землі Запорозької Січі увійшли до Новоросійської та Азовської губерній, а з 1784 р. - до Катеринославського намісництва.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |