Розгортання гайдамацького та опришківського рухів


У другій половині XVIII ст. Правобережна й Західна Україна перебувала у складі Речі Посполитої. Польська влада продовжувала політику національного, соціаьного й релігійного гніту українського народу.

1786 р. - Утворилася Барська конфедерація - військово-політичне об'єднання польської шляхти й католицького духовенства для збереження привілеїв шляхти й протидії поступкам некатоликів у церковно-релігійному житті. Посилення гніту призвело до розгортання національно-визвольного руху проти Польщі.

У західноукраїнських землях продовжувався опришківський рух, учасниками якого були здебільшого селяни.

1738 - 1745 рр. - В Закарпатті, Галичині, Північній Буковині активізувався рух опришків на чолі з Олексою Довбушем. Опришки, застосовуючи тактику партизанської боротьби, захоплювали поміщицькі землі й майно, а частину відібраного роздавали незаможним.

У Правобережній Україні виник гайдамацький рух, учасниками якого були козацька голота, селяни, міщани, православне духовенство.

1768 р. - На Київщині, Брацлавщині, Поділі та Волині відбувалося повстання гайдамаків, відоме під назвою "Каліївщина" (від слова "колоти") на чолі з Максимом Залізняком та Івном Гонтою. Гайдамаки звільняли селян від влади польських панів, скасовували панщину, створювали органи селянського самоврядування. Побоюючись поширення повстання на Лівобережжя й Запоріжжя, російські війська допомогли польській шляхті придушити повстання.

Національно-визвольні рухи знесилювали Річ Посполиту і сприяли поділам її території сусідними державами - Австрією, Пруссією та Росією (1772 р., 1793 р., 1795 р.). Наприкінці XVIII ст. Річ Посполита припинила своє існування. Українські землі опинилися під владою Російської та Австрійської імперій. Західну Україну (Східну Галичину, Північну Буковину й Закарпаття) приєднала Австрія. Правобережну Україну (Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля) закріпила за собою Росія.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |