Гетьман Лівобережжя Іван Самойлович (1672 - 1687)


У 1672 році відбулася Генеральна військова рада в Козацькій діброві. На ній було обрано гетьманом Івана Самойловича, а також укладено новий договір з Московією - Конотопські статті.

Обмеження влади гетьмана (порівняно з Глухівськими статтями, які бралися за основу):

  • гетьман втрачав право вислати послів до інших держав без указу царя та Старшинської
  • заборонялося підтримувати зв'язки з Дорошенком;
  • гетьманові заборонялося самостійно позбавляти посад старшину, карати без згоди Старшинської ради або вироку військового суду;
  • козацькі посли втрачали право брати участь у переговорах московського і польського урядів, якщо справа була пов'язана з Україною.

Гетьман Іван Самойлович:

  • припинив скликати Генеральну військову раду;
  • започаткував бунчукове товариство (привілейована група козацької еліти, до якої входили сини старшини);
  • сприяв зростанню старшинського землеволодіння;
  • утримував наймане військо;
  • надавав своїм синам найвпливовіші посади (прагнув зробити гетьманську владу спадковою);
  • протидіяв спробам запорожців здобути політичну незалежність;
  • прагнув об'єднати Лівобережну та Правобережну України під своєю булавою;
  • орієнтувався на Москву;
  • негативно ставився до Туреччини й Польщі;
  • став фундатором Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками.

У 1687 році російська армія на чолі з Василем Голициним рушила у Кримський похід, який виявився невдалим. У невдачі звинуватили Самойловича, який багато критикував Голицина. Тож у липні 1687 року Івана Самойловича заарештували і відправили до Сибіру. Гетьманом став Іван Мазепа.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |